В пошуках цікавого про лавр, натрапила на рекомендацію замочувати туговсхожі насіння в Епіні. Відповідно виникли питання - склад, безпека, ефективність Епіну.
Для початку трохи хімії. Епін складається з епібрассиноліду, умовно нетоксичної речовини. Є брасіностероїдом.
Брасіностероїд - фитогормон, який забезпечує імунній системі рослини нормальне функціонування в умовах стресу - заморозках, посусі, хворобах тощо. Це фитостероїд - адаптоген, який підвищує стійкість організму і є стимулятором росту.
Фермент міститься в кожній рослинній клітині, в мікроскопічних дозах.
Епібрассинолід, який використовується в Епіні, отриманий синтетичним шляхом і ідентичний натуральному фитогормону. Виробник Епіну говорить про зниження накопичення важких металів та радіонуклідів у зоні зараження рослиною завдяки зрошенню Епіном. А ще препарат захищає рослини від інфекцій і може стати альтернативою пестицидам.
Інструкцію по застосуванню писати не буду, на упаковці все детально описано.
Знайшла відгук, в якому епін захистив полуницю від чорної ніжки (для мене це ворог номер один). Однак автор відгуку наполягає, що обробку необхідно проводити щодня впродовж життя, а не так, як рекомендовано в інструкції.
Готовий розчин Епіну придатний не довше 2 днів.
Ще одна порада: проводьте зрошення там, де немає доступу прямих сонячних променів, оскільки препарат розрушається ультрафіолетом.
Досвідчені садівники говорять і про підводні камені застосування Епіну: рослини швидко звикають до препарату і клітини перестають виробляти власні фитостероїди. Є своєрідна альтернатива Епіну - Циркон .
Трохи лякають заходи обережності під час роботи з Епіном: працювати тільки в рукавичках, після роботи вмитися і прополоскати рот, тару спалити або помити хлорним вапном…
Користуватись стимулятором - вирішувати вам.