Найсерйознішою та невідворотною проблемою будь-якого городника є поступове скорочення родючості та ерозія грунту. Це пов’язано не тільки з виносом мінеральних речовин, нестача яких ми можемо компенсувати добривами, але й втратою гумусу, руйнуванням мікробіома грунту. Збираючи урожай, прибираючи ботву й бур’яни, ми позбавляємо ґрунтові організми живлення, якщо не внесемо компост або гній. Є ще один спосіб формування здорового грунту, який доступний кожному - рослини сидерати або зелене добриво. Що таке сидерати?
Поле багрового клевера, одного з найкращих бобових сидератів.
Сидерати та зелені добрива - це рослини, вирощувані для оздоровлення та формування грунту. Компаньон, іноді й альтернатива гною, компосту, мінеральним добавкам. Регулярне вирощування сидеральних трав і бобових знижує потребу в мінеральних добривах і створює природне співвідношення в грунті, що постійно виснажується плодами культур.
Як покращити грунт сидератами
Покращення структури грунту - головна задача рослин сидератів. Відбувається його структуризація за рахунок кореневих виділень і розкладання зеленої маси.
А що таке грунт? Грунтознавці сперечаються щодо класифікації його органічних компонентів, однак більшість сходяться на тому, що називати “активною” фракцією (органіка, бактерії, прості білки й цукри) та “стабільною” фракцією - гумусом.
В активній фракції вивільняється азот, трохи калію та фосфору. Стабільна фракція, або гумус - продукт переробки целюлози й лігніну, перегній, який робить грунт темним і “губчатим”. Без присутності в землі органіки для живлення грунтових одноклітинних і тварин гумусу не буде. Ми ж частіше виполюємо грядки та міжряддя під чисту, а в кінці сезону спалюємо ботву в зв’язку з хворобами культурних рослин. Звідки взятися будівельному матеріалу грунту?
Грунтові частинки також формуються мікроорганізмами, які перетравлюють рослинну сировину. Вони виробляють “клей” з полісахаридів, який створює пухкі частинки землі. Зернобобові сидерати підходять для виробництва полісахаридів найкраще, однак розкладаються вони впродовж кількох місяців, і їхня робота буде більш помітною в наступному сезоні.
Грунтові мікроорганізми, що роблять землю родючою.
Сидерати-трави, особливо зернові, мають свій механізм позитивного впливу на грунт у вигляді виділень розгалуженої кореневої системи, які містять живильні сполуки, що працюють як полісахаридний клей для грунтових мікроорганізмів.
Сидерати захищають від ерозії
Очевидною і важливою вигодою є захист грунту від ерозії за допомогою сидератів. Верхній шар грунту з гумусом є найважливішим і найуразливішим. Голий грунт розмивається й ущільнюється поливом та краплями дощу, а покривні сидеральні культури стають “подушкою” для води - це має величезне значення з настанням осінніх дощів. Це ще не все. У рази збільшується здатність грунту утримувати й поглинати вологу, що особливо важливо в період літніх засух.
Затримка в грунті мінеральних речовин і стабілізація мікробіома
Сидеральні культури покращують циркуляцію живильних речовин завдяки накопиченню мінералів, які вийшли б з поливом у випадку “чорного пару”. Найефективнішими в цій справі є злаки - рослини з швидко розвиваючоюся обширною кореневою системою.
Сидерати стабілізують і оздоровлюють мікробіом грунту. Більшість рослин створюють корисні симбіози своєї кореневої системи з грибами й бактеріями. Мікроорганізми допомагають рослинам живитися, отримуючи від кореня різні цукри взамін. Чим більше рослин посіяно, тим обширніші симбіози з ними, відповідно, культурним рослинам легше “завести” такі зв’язки.
Грудкові азотфіксуючі бактерії Rhizobium, що створюють нарости на коренях бобових рослин.
Сидерація призводить до підвищення різноманіття грунтових мікроорганізмів та тварин. До великої кількості розкладеної органіки приходить черв’як, зростає популяція бактерій, які допомагають рослинам живитися й формують структуру та гумус землі.
Повернення азоту в грунт
Азот можна вносити й без зайвого клопоту з посівом сидератів, як справедливо зауважують багато. Однак азот із розкладної зеленої маси вивільняється поступово, живлячи культурні рослини в міру їхнього росту. Докладніше про азот для городу та азотфіксуючі грудкові бактерії напишу в окремій статті, адже хорошого матеріалу накопичилося багато.
Сидерати борються з ущільненням грунту
Не кожен дерен і целину можна фізично обробити й перекопати. Однак, тій же редисці дайкон під силу проникнути на глибину 40 см і розпушити живим плугом мертві кам’яні шари. Працюють з ущільненням грунту злакові сидерати з потужним корінням.
Агроном тримає в руках кущі багаторічної пшениці.
Контроль шкідників і хвороб
Впливаючи на формування ґрунту, сидерати вже борються зі шкідниками шляхом покращення загального імунітету рослин. Але це не все. Кореневі виділення деяких сидеральних культур є натуральними пестицидами та фумігантами, які пройшли довгий еволюційний шлях удосконалення самозахисту від тих, хто їх поїдає.
Жито бореться з нематодами, трипсами. Гірчиця не переноситься проволочником, попелицею, багатьма цвілевими грибами. Конюшина очищає посіви від грибів і бактерій, які вражають пасльонові. З кількома видами нематод справляються сорго, суданська трава, ріпак, гірчиця, масляна редька. За останніми даними, у одного виду сої проявилася стійкість до фітофтори, і цей вид будуть вивчати і культивувати.
Ґрунтова нематода на кукурудзі.
В природі комах контролюють природні хижаки, такі як оси-наездниці, птахи, вузько спеціалізовані віруси та бактерії. Шкідливі комахи висаджуються на сидеральні рештки, таким чином забезпечуючи їжу та виживання корисним хижакам. Деякі сидерати приваблюють хижаків, які оселяються в конюшині, капустяних та вики. Вони живляться нектаром, пилком, помірно шкідливою попелицею та трипсами, поки не з’явиться їжа серйозніше. Тобто, природні захисники городу поселяються у вас раніше шкідників і готові їх зустріти. Рослини вміють посилати пахучі сигнали, які приваблюють корисних комах при нападі шкідників. Чим більше рослин, тим ефективніше ведеться боротьба з комахами.
Оса-наездниця - один з найефективніших хижаків, яких приваблюють сидерати в наш город.
Залишаючи кілька рядків незкошених сидератів, ви забезпечуєте постійне укриття та джерело живлення корисним комахам.
Десятиліттями практикується консервуюча обробка полів і грядок - ботва прибирається та спалюється, щоб запобігти зараженню рослин хворобами в наступному сезоні. Ми залишаємо голу землю, вносимо в найкращому випадку гній по лункам і мінімальний набір мінеральних добрив. Хоча сам патоген завжди є, незалежно від того, чи вжили ви заходів стерилізації своїх грядок - спори грибів літають над вашим городом без перешкод, так що таким чином від фітофтори або кореневої гнилі не захистишся. Для проникнення патогена є кілька перешкод - це корені, стебла та листя, які добре захищені природним бар’єром. Сидерати можуть допомогти рослинам зміцнити ці бар’єри.
Сидерати проти бур’янів
Корові рослини пригнічують бур’яни завдяки щільності посіву, швидкій схожості та кореневим виділенням. Наприклад, мульча з скошеного озимого жита не дає бур’янам розвиватися як фізично, так і хімічно. Рештки жита поступово вивільняють хімічні речовини, які шкодять росту багатьох однорічних широколистяних бур’янів. Жива мульча блокує світло і доступ до живлення бур’янам. Вплив одних рослин на інших називають алелопатією.
Зниження температури ґрунту
Корові культури оберігають землю від висихання і перегріву в саме спекотне час року. Однак, озимі можуть трохи затримати сходження снігу і прогрів ґрунту для ранніх посадок. А закапуючи восени сидерати, навпаки, трохи підвищують температуру родючого шару завдяки реакціям гниття.
Джерела матеріалу для статті
Хочу закінчити переліком джерел матеріалу для даної статті, адже особистого досвіду сидерації у мене поки немає. До джерел підходжу серйозно (я розумію, що це “серйозно” - суб’єктивно). Найбільш корисними з точки зору ґрунтознавства були:
- Довбан К.І. Зелене добриво в сучасному землеробстві. Питання теорії та практики;
- Managing Cover Crops Profitably, 3rd Edition, U.S. Department of Agriculture; Northeast Cover Crop Марианна Саррантонио, Інститут Родале, 1994.
Інша, більш популярна література включала чимало суперечливих тверджень, тому я намагалася зібрати максимум загальних напрацювань у всіх авторів.
Надаю книги, з якими ознайомилася при підготовці матеріалу:
- Б. Бублик, В. Гридчин “Манна з небес”;
- Зепп Хольцер “Аграрій-революціонер”;
- Б. Бублик “Меланжевий город”;
- Салли Джин Каннінгем “Вірні друзі городника”;
- “Революція однієї соломинки” Масанобу Фукуока;
- “Безумство хлібороба” Фолкнера.
Про сидерати у мене “написалася” ціла серія статей, з часом редагування я буду додавати їх у рубрику “Город з нуля”.
Який сидерат краще і як його вибрати
Різні способи вирощувати сидерати
Як сіяти, коли сіяти і коли прибирати сидерати Які сидерати найкращі. Огляд найкращих злакових та крестоцвітих.
